На цьому тижні стало відомо, що відразу кілька компаній гірничо-металургійної групи “Метінвест” має намір змінити форму власності з публічної (ПАТ) на приватну (ПрАТ).
Першими на своїх загальних зборах 25 квітня цей питання розглянуть акціонери компанії “Маріупольський металургійний комбінат (ММК) ім. Ілліча”. Вже на наступний день аналогічне рішення буде проголосовано на зборах акціонерів “Металургійного комбінату” Азовсталь “. Доля” Єнакіївського метзаводу “,” Центрального гірничо-збагачувального комбінату “і компанії” Запоріжвогнетрив “буде вирішена 27 квітня, а” Металургійного комбінату “Харцизький трубний завод” і “Авдіївського коксохімзаводу” – 28 квітня.
Крім того, вже 20 березня питання про зміну форми власності буде розглянуто і акціонерами одне з підприємств, що входить до групи компаній ДТЕК.
Як повідомили в прес-службі “Метінвесту”, основною причиною для такого рішення називають нові вимоги законодавства щодо діяльності акціонерних товариств в Україні. Нагадаємо, що вже з 1 травня 2016 року починає діяти закон “Про акціонерні товариства”, згідно з яким акції всіх ПАТ повинні бути включені до біржового реєстру і відповідати новим, більш жорсткими лістингових вимогам.
Тепер для того, щоб акції емітента (крім банків) могли потрапити в перший рівень лістингу, його чистий дохід повинен перевищувати 1 млрд грн (раніше – більше 100 млн грн). Для другого рівня лістингу мінімальний поріг підвищений з 50 млн. Грн до 400 млн. Грн. Також з 1 січня піднявся мінімальний рівень середнього значення ринкової капіталізації емітента: для першого рівня лістингу в 10 разів – до 1 млрд грн, а для другого – в два рази, до 100 млн грн. Одним з найсерйозніших бар’єрів для потрапляння ПАТ до біржового реєстру буде відсоток паперів, що знаходяться у вільному обігу. Тепер він становить для 1-го рівня лістингу – 25%, а для 2-го- 10% акцій підприємства.
Як відзначають в “Метінвесті”, саме останній пункт нових вимог і став причиною для порушення питання щодо зміни форми власності. Підприємствам групи просто немає необхідності пускати у вільний обіг велику кількість акцій, адже і публічними вони свого часу стали вимушено. Раніше законом заборонялося існування ПрАТ з кількістю акціонерів понад 100. Однак останніми змінами закону про акціонерні товариства такі обмеження були скасовані.
“Думаю, що посилення вимог до лістингових цінних паперів – на моменті дійсно, основна причина для зміни форми власності підприємств з групи” Метінвест “. Але в довгостроковій перспективі, як мені здається, слід чекати подальших жорсткостей вимог до ПАТ. Так, що можна розцінювати і як дія на перспективу “, – прокоментував UBR.ua ситуацію радник голови правління банку” Конкорд “Павло Крапівін.
Як реагує ринок
Всього на сьогоднішній день, в Україні зареєстровано близько 3000 публічних акціонерних товариств і велика частина з них, на думку експертів, незабаром змінять форму власності на приватну саме через необхідність знаходиться в біржовому реєстрі.
Зараз в нашій країні, на думку партнера Investor Relations Agency Оксани Параскєвою, закачується період “формальної публічності”. Ні для кого не секрет, що багато ПАТ, в тому числі активно торгуються на біржах, фактично публічними не є. У побуті експертів навіть з’явився термін “квазі-публічні” компанії.
“Ми стоїмо на порозі великої хвилі виходу з ринку тих емітентів, для кого публічність не є частиною бізнес-моделі, а тільки фактором, наступним за типом організаційно правової форми. Я впевнена, що і інші ПАТ внесуть до порядку денного аналогічні питання. Розпочато процес приведення у відповідність форми і змісту “, – сказала Параскева.
При цьому аналітики не заперечують, що масовий відхід публічних емітентів болісно позначиться на вітчизняному ринку акцій та фондовий ринок в загальному.
“Вважаю, що це нищівний удар по ринку, по інститутах спільного інвестування, НПФ. Тепер можна говорити про випаданні з індексу UX Української біржі ще двох емітентів – Азовсталі та Авдіївського коксохіму, що доводить індексний кошик до п’яти емітентів. Такий індекс ставати нежиттєво здатним, недиверсифікований і небезпечним для потенційних інвесторів “, – підкреслив провідний аналітик групи компаній” Forex Club “Андрій Шевчишин.
Уже вчора на тлі новин про зміну публічності відразу двох емітентів з індексного кошика індекс УБ за підсумками торгової сесії обвалився на 7,99% – до 532,13 пункту і впритул наблизився до мінімуму з запуску майданчика в 2009 р.
В умовах, що склалися інвестори, як юридичні, так фізособи розглядають можливість продажу акції для уникнення більш значущих втрат і реалізують паперу на ринку. При цьому, купувати такі папери, за словами Шевчишина, дуже небезпечно, тому покупці сходять з дистанції.
“У підсумку для поточного низьколіквідного ринку для падіння акцій не треба великих зусиль. Досить щодо невеликого обсягу акцій в продаж і скорочення покупців”, – підсумував він.
Крім того, в зв’язку з тим, що не був реалізований процес паралельного застосування закону “Про захист прав інвесторів” та закону “Про селл-аут і сквіз-аут” (другий закон так і не був проголосований в парламенті), міноритарії перерахованих вище компаній не отримали можливості на належному рівні захистити свої права і отримати можливість виходу з їх акцій через обов’язковий викуп. “Зараз, фактично єдиною можливістю для них є участь в загальних зборах акціонерів і голосування” проти “зміни типу організаційно-правової форми, що дає їм право на викуп акцій”, – резюмувала UBR.ua Оксана Параскева.
