Найважчі кризи на ринку в історії

30 років тому, 19 жовтня 1987 р відбулося найбільше падіння промислового індексу Доу – Джонса за всю його історію – 22,6%. Цей день увійшов в історію як “чорний понеділок”.

Ця подія торкнулося не тільки США, а швидко поширилося по всьому світу. Так, фондові біржі Австралії втратили до кінця жовтня 41,8%, Канади – 22,5%, Гонконгу – 45,8%, Великобританії – 26,4%.

Катастрофу не передували жодні важливі новини або події, видимих ​​причин для обвалу не було.

Ця подія поставило під сумнів багато важливих припущення, що лежать в основі сучасної економічної науки: теорію раціональної поведінки людини, теорію ринкової рівноваги і гіпотезу ефективного ринку.

Нижче ми розповімо про найсильніших кризах на ринках в історії.

Криза початку XX століття

Економічна криза вибухнула на початку минулого століття і тривав з 1900 по 1903 рр.
Це був так званий криза перевиробництва, викликаний різким економічним підйомом в капіталістичних країнах.

В результаті почалося падіння цін на енергетичні ресурси, багато підприємців розорилися, а в країнах Європи і Америки величезними темпами зростало безробіття.

Вистояти змогли лише великі монополії і картелі, тому після кризи в розвинених державах посилилися процеси монополізації виробництва.

“Чорний четвер” і Велика депресія

Події Великої депресії в США спровокували біржові спекуляції цінними паперами і зростаюче споживання з боку населення. Тільки за короткий проміжок часу з 1928 по 1929 рр. вартість цінних паперів зросла на 40%, обсяги торгівлі збільшилися в 2,5 рази з 2 млн до 5 млн акцій в день. Нікого не бентежили такі різкі темпи зростання котирувань, все розраховували на величезні прибутки в майбутньому.

Утворився міхур лопнув 24 жовтня 1929 р коли фондовий промисловий індекс Доу – Джонса знизився до значення 381,17. Несподіване зниження породило паніку на ринку, власники акцій почали позбавлятися від раніше придбаних цінних паперів. Тільки за 1 день було продано 12,9 млн акцій, біржовий індекс впав ще на 11%. Цей день увійшов в історію як “чорний четвер”.
За “чорним четвергом” настала “чорна п’ятниця”, потім послідували “чорний понеділок” і “чорний вівторок”. За цей короткий проміжок часу було продано близько 30 млн цінних паперів. Тисячі інвесторів розорилися, їх втрати оцінювалися більш ніж в $ 30 млрд.
Темпи економічного зростання США знизилися на 31% за перші кілька років Великої депресії. Сильно постраждала промисловість і сільське господарство: ціни на фермерську продукцію впали на 53%, спад виробництва склав майже 50%.
Промислове виробництво під час цієї кризи скоротилося в Великобританії на 24%, в Німеччині – на 41%, у Франції – на 32%. Колосальних розмірів досягло безробіття.
За офіційними даними, в 1933 р в 32-х розвинених країнах налічувалося 30 млн безробітних, у тому числі в США – 14 млн.
Закривалися фірми і заводи, лопалися банки, мільйони безробітних бродили в пошуках роботи. Криза вирував до 1933 р, а його наслідки відчувалися до кінця 30-х рр.
Відновлюватися від потрясінь американська економіка почала лише після приходу до влади президента Франкліна Рузвельта навесні 1933 р
Нафтовий криза 1973 року
Нафтовий криза 1973 року (також відомий під назвою “нафтове ембарго”) розпочався 17 жовтня 1973 р
В цей день всі арабські країни-члени ОАПЕК, а також Єгипет і Сирія, заявили, що вони не будуть поставляти нафту Великобританії, Канаді, Нідерландах, США, Японії, які підтримали Ізраїль у ході Війни Судного дня в його конфлікті з Сирією і Єгиптом. Це стосувалося насамперед США і їх союзників в Західній Європі.
Протягом наступного року ціна на нафту піднялася з $ 3 до $ 12 за барель. У березні 1974 р ембарго було скасовано.
Нафтовий криза 1973 був першим енергетичною кризою і до сих пір вважається найбільшим. ОПЕК знизила обсяги видобутку нафти не тільки для того, щоб вплинути на світові ціни на свою користь. Головне завдання цієї акції полягала в створенні політичного тиску на світове співтовариство з метою зменшення підтримки Ізраїлю західними країнами.
Результатом економічного натиску ОПЕК стала декларація ради міністрів країн Спільного ринку, яка підтримала позицію арабів.
Крім того, майже всі держави Африки розірвали дипломатичні відносини з Ізраїлем. Ситуацію, що створилася політичне становище посилило залежність Ізраїлю від США і розкрило справжні масштаби залежності розвинених країн від цін на нафту.
Азіатський криза 1997 року
Азіатський фінансова криза 1997-1998 рр. – економічна криза в Південно-Східній Азії, який вибухнув в липні 1997 року та став серйозним потрясінням світової економіки в кінці 1990-х рр.
Підгрунтям кризи став надзвичайно швидке зростання економік “азіатських тигрів”, який сприяв потужному притоку капіталу в ці країни, зростання державного і корпоративного боргу, перегріву економіки і буму на ринку нерухомості.
Кризові явища в економіках Південно-Східної та Східної Азії наростали протягом тривалого часу. За співвідношенням ВВП і обсягу зовнішніх запозичень першим кандидатом на банкрутство виглядав Таїланд.
У травні 1997 р тайський бат піддався масованим атакам міжнародних спекулянтів. У цих умовах таїландське уряд оголосив 30 червня 1997 про девальвацію бата, курс якого був перш прив’язаний до курсу американського долара. В результаті обмінний курс бата впав наполовину, а фондовий ринок Таїланду – на три чверті.
Протягом наступного місяця криза перекинулася на економіки Індонезії, Малайзії і Південної Кореї. У меншій мірі постраждали від кризи Японія, Гонконг, Лаос, Філіппіни, Китай, Індія і В’єтнам. Серед “азіатських тигрів” менше інших були зачеплені кризою Сінгапур і Тайвань.
Для всіх названих економік протягом 1997-1998 рр. були характерні падіння курсу національної валюти (так, валюта Таїланду – бат – знецінилася спочатку на 48%, а до кінця 1997 р практично на 100%; індонезійська рупія знецінилася на 228%), падіння фондових індексів, зростання інфляції, збільшення обсягу корпоративного боргу , гучні банкрутства корпорацій.
Азіатський фінансова криза викликала такі політичні наслідки, як відставка індонезійського диктатора Сухарто, проголошення незалежності Східного Тимору і розкол в уряді Махатхіра Мохамада.
Міжнародний валютний фонд, який звинувачувався національними урядами в провокуванні кризи шляхом бездумного заохочення зростання економік “азіатських тигрів”, виділив на подолання його наслідків $ 40 млрд. Політична і економічна реструктуризація національних економік дозволила до 2001 р подолати наслідки кризи і відновити динамічне зростання.
Російський криза 1998 року
Економічна криза 1998 р Росії був одним з найважчих економічних криз в історії Росії.
Криза стався на тлі важкої економічної ситуації в країні, які поглиблюють неефективною макроекономічною політикою, що проводилася владою в середині 1990-х рр.
Поштовх до виникнення кризи дали два зовнішні фактори: різке зниження світових цін на товари паливно-енергетичного комплексу (основний статті російського експорту) і криза в Південно-Східній Азії, що спалахнув в середині 1997 р
Для стабілізації ситуації Уряд РФ і ЦБ РФ пішли на екстраординарні заходи. 17 серпня 1998 був оголошений технічний дефолт за основними видами державних боргових зобов’язань.
Одночасно було оголошено про відмову від утримання стабільного курсу рубля по відношенню до долара, до того штучно підтримуваного (в бік завищення) масивними інтервенціями Центробанку Росії.
Курс рубля впав за півроку більш ніж в 3 рази – з 6 руб. за долар перед дефолтом до 21 руб. за долар 1 січня 1999 р
Розорилося велика кількість малих підприємств. Банківська система виявилася в колапсі мінімум на півроку, кілька банків оголосили про банкрутство.
Вкладники збанкрутілих банків втратили вклади, заощадження населення знецінилися в перерахунку на тверду валюту, впав рівень життя, кількість одержують допомогу з безробіття подвоїлася. Одночасно стався політичну кризу.
крах доткомів
Бульбашка доткомів існував в період приблизно з 1995 по 2001 рр. Кульмінація сталася 10 березня 2000 р коли індекс NASDAQ досяг 5132,52 пункту (денний пік) протягом торгів і впав більш ніж в півтора рази при закритті.
Пузир утворився в результаті зльоту акцій інтернет-компаній (переважно американських), а також появи великої кількості нових інтернет-компаній і переорієнтування старих компаній на інтернет-бізнес в кінці XX століття. Акції компаній, що пропонували використовувати інтернет для отримання доходу, нечувано злетіли в ціні.
Такі високі ціни виправдовували численні коментатори і економісти, які стверджували, що наступила “нова економіка”, насправді ж ці нові бізнес-моделі виявилися неефективними, а кошти, витрачені в основному на рекламу і великі кредити, привели до хвилі банкрутств, сильного падіння індексу NASDAQ, а також обвалу цін на серверні комп’ютери.
Крах доткомів полягав у втраті довіри до цінних паперів високотехнологічних фірм, пов’язаних з наданням послуг через інтернет.
Деякі компанії в секторі зв’язку також не змогли винести фінансового тягаря і були змушені оголосити про банкрутство.
Один з найбільших гравців, WorldCom, був викритий в щорічних нелегальних банківських операціях для збільшення прибутків.
Ринкова вартість WorldCom звалилася вниз, коли ця інформація стала доступна широкому загалу, що викликало третє за розмахом банкрутство в історії США.
Інші приклади включають в себе NorthPoint Communications, Global Crossing, JDS Uniphase, XO Communications і Covad Communications.
Світова фінансова криза 2007 року
Фінансова криза 2007-2008 рр. почався з іпотечної кризи в США, банкрутства банків і падіння цін на акції, проклавши шлях світовій економічній кризі, який ще називають Великою рецесією.
Початковою стадією світової фінансово-економічної кризи послужив іпотечна криза в США, перші ознаки якого проявилися в 2006 р в формі зниження числа продажів будинків, а до весни 2007 го. переросли в кризу високоризикових іпотечних кредитів.
Досить швидко проблеми з кредитуванням відчули і надійні позичальники.
Літом 2007 р криза з іпотечного почав переростати в фінансовий і зачіпати не тільки США.
Почалися банкрутства великих банків, порятунок банків з боку національних урядів.
Особливо виділяють банкрутство Lehman Brothers 15 вересня 2008 р
Котирування на фондових ринках різко знизилися протягом 2008 р і на початку 2009 р
Для компаній істотно скоротилися можливості отримання капіталів при розміщенні цінних паперів.
У 2008 р криза набула світового характеру і почав проявлятися у повсюдному зниженні обсягів виробництва, зниженні попиту і цін на сировину, зростанні безробіття.
Обвал фондового ринку в жовтні 2008 р став рекордним для ринку США за останні 20 років, для ринку Японії – за всю історію.
П’ять провідних інвестиційних банків США припинили своє існування в колишній якості: Bear Stearns був перепроданий, Lehman Brothers збанкрутував, Merrill Lynch перепроданий, Goldman Sachs і Morgan Stanley змінили свою вивіску, перестали бути інвестиційними банками в зв’язку з особливими ризиками і необхідністю отримати додаткову підтримку Федеральної резервної системи.

Залиште коментар:

Ваш email не буде опубліковано.

Продовжуючи роботу на сайті, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie. Детальніше

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close