До кінця 2018 року в Україні потрібно ввести мінімальні стандарти BEPS: Base Erosion and Profit Shifting – план дій ОЕСР з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Інакше країна може зіткнутися з санкціями з боку Євросоюзу. Про що недавно повідав громадськості міністр фінансів Олександр Данилюк.
«Ми будемо імплементувати в наше законодавство відразу 8 кроків BEPS, серед яких чотири стосуються трансфертного ціноутворення (ТЦО). Найбільше занепокоєння в зв’язку з цим викликає норма про обмін інформацією. УКРІНФОРМ не готова до обміну інформацією та збереженні її конфіденційності », – повідомила голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
За її словами, є домовленість з Нацбанком, що він допоможе у вирішенні технічних питань і якісному використанні отриманої УКРІНФОРМ інформації.
Для реалізації міжнародних стандартів спочатку хотіли під кожен з них розробляти свій законопроект, але зараз, за словами представників Фіскальної служби, робота йде над одним загальним документом.
UBR.ua дізнався основні положення майбутнього законодавства з ТЦО, які насамперед стосуються операцій з підвищеним ризиком, а також розкриття інформації та оформлення документації.
Розкриття інформації
Найважливішим із нововведень податківці вважають новий спосіб розкриття інформації (крок №13) – трирівнева структура подається документації про діяльність групи компаній.
Перший рівень – так званий майстер-файл, де повинні бути описані основні блоки, з яких складається, наприклад, холдинг. Які компанії в ньому займаються фінансовим забезпеченням, які – збутом і виробництвом. Крім того, там містяться відомості про основні активах групи і її головних операціях.
Цей звіт повинні будуть подавати українські компанії (на вимогу УКРІНФОРМ), які входять в групу з річним оборотом понад 50 млн євро. Такий запит може бути направлений тільки після отримання локального файлу і не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення фінансового року, встановленого в групі компаній. Якщо фінрік не визначений, то – після закінчення календарного року.
Термін подання майстер файлу – не 30 днів, як в Україні, а 60 – за міжнародними нормами. Оскільки майстер файл готує материнська компанія, то український підрозділ формально голландського, люксембурзького чи іншого холдингу повинне буде запросити цю інформацію з центру.
«Його доведеться перевести і адаптувати під вимоги нашого законодавства, так як вимоги до оформлення документації в різних країнах відрізняються», – сказав начальник відділу перевірок ТЦО департаменту податкового і митного аудиту УКРІНФОРМ Микола Мішин.
За неподання такого глобального звіту пропонується ввести штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зараз це 528,6 тис. Грн). Ця сума порівнянна з штрафом за неподання звичайного звіту по ТЦО.
Другий рівень – локальний файл, який вже зараз готують українські компанії під час подання звітності по ТЦО в Україні. Тут розкривається в тому числі суть операцій, які підпадають під контроль.
Згідно з проектом закону, сюди додасться також інформація про бенефіціарів власників компанії, а також не просто вказівка операції, але із зазначенням ланцюжка створення доданої вартості.
Звітність по країнам
За словами податківців, в цьому файлі треба буде вказати штат, активи, обороти і т.п., по всіх філіях. Тоді податкові органи різних країн, обмінюючись цими даними зможуть зрозуміти, де осідає основна прибуток групи – в країні виробництва основної доданої вартості або десь за кордоном.
За міжнародними правилами, страновой звіт подають групи компаній, чий оборот перевищує 750 млн євро. Але в Україні багато груп, за словами Миколи Мішина, є закритими. Тобто не визнаються в тому, що це група компаній, або приховують свої обороти.
«Тому було вирішено піти шляхом Болгарії та знизити цю планку до 50 млн євро для національних груп компаній. В результаті під контролем буде не десяток, а близько сотні суб’єктів », – кажуть в ГФС.
Тобто, коли українська компанія входить в міжнародний холдинг з оборотом понад 50 млн євро, вона буде зобов’язана подавати звіт в нашу УКРІНФОРМ в розрізі по країнах. Але тільки якщо виконуються шість критеріїв:
1. кінцевий власник материнської компанії – український резидент;
2. материнська компанія зареєстрована в офшорі або країна її резиденції з якихось причин не обмінюється податковою інформацією з Україною;
3. більше 50% прибутку групи генерується в Україні;
4. більше 50% персоналу групи працює в Україні;
5. більше 50% виробничих активів групи знаходиться в Україні;
6. більше 50% компанії належить українським резидентам.
«По першій категорії звітів (понад 750 млн євро обороту) ми будемо обмінюватися з іншими країнами інформацією, а за другою категорією (понад 50 млн євро) – тільки збирати інформацію для УКРІНФОРМ», – уточни Мішин.
Важливий нюанс: інформація з цих звітів може служити тільки для оцінки ступеня ризиків. Її не можна використовувати для проведення податкового аудиту компанії і виписати потім податкове повідомлення-рішення. Проводитиметься розслідування і тільки якщо вина платника в заниженні податкових зобов’язань буде доведена, він буде нести покарання.
За неподання країнового звіту відповідальність буде набагато вище – 3000 прожиткових мінімумів або майже 5,3 млн грн. Це, за словами податківців, не найбільший за світовими мірками штраф, а його розмір розрахований з урахуванням репутаційних ризиків України, як країни, яка може забезпечити збір достовірної інформації для обміну нею з іншими країнами.
Якщо проект приймуть в цьому році, і він почне діяти вже в 2019-му, то перший звітний період, за який треба буде подавати звіт – 2018 й. Термін в 12 місяців для подання звіту вважається з моменту закінчення фінансового року (зазвичай червень-липень) або календарного.
