Зміст
Основною метою фінансового аналізу є дослідження фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства для виявлення існуючих (потенційних) загроз та можливостей. При цьому топ-менеджерів та аналітиків компанії може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його прогноз на найближчу перспективу. У практиці фінансового менеджменту використовуються різні методи фінансового аналізу, про які йтиметься нижче.
Метод (від др.-грец. μέθοδος – шлях дослідження або пізнання, від μετά- + ὁδός “шлях”) – це шлях дослідження, вчення. У широкому розумінні метод означає шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність взаємозалежних принципів та способів дослідження процесів, явищ, предметів у природі та суспільстві.
Метод фінансового аналізу – це системне, комплексне дослідження, взаємопов’язане вивчення, обробка та використання інформації фінансового характеру з метою виявлення та мобілізації резервів ефективності використання фінансових ресурсів та встановлення оптимальної структури їх джерел для забезпечення сталого розвитку підприємства.
Класифікація методів фінансового аналізу
Існують різні класифікації методів фінансового аналізу.
Перший рівень класифікації виділяє:
- неформалізовані методи фінансового аналізу;
- формалізовані методи фінансового аналізу
Неформалізовані методи фінансового аналізу
Неформалізовані методи фінансового аналізу ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на суворих аналітичних залежностях. До них відносяться: методи експертних оцінок, сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняння, побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць тощо. Застосування цих методів характеризується певним суб’єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
Формалізовані методи фінансового аналізу
До формалізованих методів фінансового аналізу належать методи, основу яких лежать досить суворі формалізовані аналітичні залежності. Вони становлять другий рівень класифікації та поділяються на:
- статистичні;
- бухгалтерські;
- економіко-математичні.
У фінансовому аналізі використовуються також якісні та кількісні методи.
Якісні методи фінансового аналізу
Якісні методи фінансового аналізу дозволяють на основі аналізу зробити висновки про фінансовий стан підприємства , про рівень ліквідності та платоспроможності , інвестиційний потенціал , про кредитоспроможність організації.
Способи та прийоми якісного аналізу включають евристичні методи аналізу, до яких можна віднести:
- метод експертних оцінок;
- розробку сценаріїв, мозкового штурму;
- ділові ігри.
Евристичні методи використовуються переважно у процесі стратегічного аналізу.
Кількісні методи фінансового аналізу
Кількісні методи фінансового аналізу дозволяють у ході аналізу оцінити ступінь впливу факторів на результативний показник, розрахувати коефіцієнти регресії з метою планування та прогнозу, оптимізувати рішення щодо використання фінансових ресурсів.
До кількісних методів відносяться:
- статистичні;
- бухгалтерські (метод подвійного запису та балансовий метод);
- економіко-математичні.
Статистичні методи фінансового аналізу
Статистичні методи фінансового аналізу поєднують такі методи:
- порівняння;
- індексний;
- ланцюгових підстановок;
- елімінування;
- графічний;
- табличний;
- ряди динаміки.
Метод порівняння
Метод порівняння дозволяє оцінити роботу фірми, визначити відхилення від планових показників, встановити їх причини та виявити резерви.
Основні види порівнянь, які застосовуються при фінансовому аналізі:
- звітні показники із плановими показниками;
- планові показники із показниками попереднього періоду;
- звітні показники із показниками попередніх періодів;
- показники роботи кожен день;
- порівняння із середньогалузевими даними;
- фінансових показників даного підприємства та показників підприємств-конкурентів;
- фінансових показників окремих структурних одиниць та підрозділів даного підприємства.
Метод порівняння вимагає забезпечення сумісності порівнюваних показників (єдність оцінки, порівнянність календарних термінів, усунення впливу відмінностей в обсязі та асортименті, якості, сезонних особливостей та територіальних відмінностей, географічних умов тощо).
Індексний метод
Індекс – це відносний показник, що характеризує зміну сукупності різних величин за певний період. Так, індекс цін відображає середню зміну цін за будь-який період; індекс фізичного обсягу продукції або товарообігу показує зміну їх обсягу у порівнянних цінах.
Розрізняють ланцюгові та базисні індекси. Ланцюговий індекс характеризує зміну показника цього періоду проти показником попереднього періоду, а базисний індекс відбиває зміна показника цього періоду проти показником періоду, прийнятого за основу порівняння. Добуток ланцюгових індексів дорівнює відповідному базисному індексу.
Індексний метод застосовується щодо складних явищ, окремі елементи яких незмірні. Як відносні показники індекси необхідні для оцінки виконання планових завдань, для визначення динаміки явищ і процесів. Індексний метод дозволяє провести розкладання за факторами відносних та абсолютних відхилень узагальнюючого показника; в останньому випадку число факторів має бути рівним двом, а аналізований показник представлений як їх твір.
Метод ланцюгових підстановок
Сутність методу ланцюгових підстановок у тому, що у вихідну базову формулу результуючого показника підставляється звітне значення першого досліджуваного чинника. Отриманий результат порівнюється з базовим значенням результуючого показника і це дає оцінку впливу першого фактора.
Далі в отриману під час розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з попереднім оцінює вплив другого фактора.
Процедура повторюється до того часу, поки у вихідну базову формулу нічого очікувати підставлено фактичне значення останнього з чинників, запроваджених модель.
Метод елімінування
Метод елімінування дозволяє виділити дію одного чинника на узагальнюючі показники виробничо-господарську діяльність, виключає дію інших чинників.
Графічний метод
Графічний метод фінансового аналізу є засобом ілюстрації господарських процесів та обчислення низки показників та оформлення результатів аналізу.
Графічне зображення економічних показників розрізняють за призначенням (діаграми порівняння, хронологічні та контрольно-планові графіки), а також за способом побудови (лінійні, стовпчикові, кругові, об’ємні).
Табличний метод
Табличний метод фінансового аналізу застосовується для наочного відображення порядку розрахунку показників, результатів аналізу виконання плану, динаміки показників, структурних змін, виявлених резервів.
Аналітичні таблиці відрізняються відносно нескладною будовою, компактністю та наочністю і містять не лише основну, а й додаткову інформацію для порівняння (планові та середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки.
При використанні аналітичних таблиць за рахунок угруповання значень показників та розташування їх у певному порядку значно підвищується ефект сприйняття інформації.
Метод рядів динаміки
Ряди динаміки – це ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі. Аналіз динамічних рядів дає можливість визначити:
- напрям зміни показників (збільшення, зменшення, сталість чи нестабільність);
- наявність тенденцій у зміні показників;
- середній рівень показників;
- темпи зростання та приросту показників.
Розрізняють інтервальні динамічні ряди , які характеризують результати за певні періоди (виручка від реалізації за перший, другий, третій квартали та загалом за рік), і моментні — що характеризують економічне явище у певний момент часу (наявність власних оборотних коштів на початок або кінець року) .
Балансовий метод фінансового аналізу
Балансовий метод фінансового аналізу полягає в ознайомленні з фінансовим становищем підприємства за даними балансу , додатків до нього та звіту про прибутки та збитки . За даними звітності з’ясовується:
- майнове та фінансове становище підприємства з позиції довгострокової перспективи;
- фінансові результати, що регулярно генеруються цим підприємством;
- зміни у капіталі власників;
- структура активів та пасивів підприємства;
- ліквідність підприємства тощо.
Балансовий метод фінансового аналізу передбачає зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності з метою з’ясування та вимірювання їхнього взаємного впливу, а також підрахунку резервів підвищення ефективності виробництва. При застосуванні балансового способу аналізу зв’язок між окремими показниками виявляється у формі рівності підсумків, отриманих у результаті різних зіставлень.
Економіко-математичні методи фінансового аналізу
Економіко-математичні методи фінансового аналізу застосовуються для аналізу та вибору найкращих, оптимальних варіантів, що визначають господарські рішення у сформованих або запланованих економічних умовах.
З економіко-математичних методів найпоширенішим в аналізі є кореляційно-регресійний аналіз . Він використовується визначення тісноти залежності між показниками, які пов’язані між собою функціонально. Тіснота зв’язку між показниками вимірюється коефіцієнтом кореляції для прямолінійної залежності та кореляційним відношенням для криволінійної залежності.
Факторний аналіз взаємозв’язку фінансових показників передбачає оцінку впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз можливо як прямим (власне аналіз), тобто. роздроблення результативного показника на складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з’єднують у загальний результативний показник. При цьому дотримується наступна послідовність: на першому етапі виділяють фактори, що визначають рівень аналізованого показника, на другому – встановлюють функціональну залежність між показником та виділеними факторами, на третьому – вимірюють вплив зміни кожного фактора на зміну аналізованого показника.
Для дослідження та аналізу впливу факторів можуть використовуватись такі методи:
- диференціювання;
- арифметичних різниць;
- індексний;
- ланцюгових підстановок;
- інтегральний.
Факторний аналіз з допомогою системи жорстко детермінованих моделей використовується визначення зміни оборотних засобів, їх оборотності, рентабельності підприємства; виявлення суми коштів, вивільнених або додатково залучених до обігу у зв’язку із зміною оборотності тощо.
Прийоми проведення фінансового аналізу
Можна виділити п’ять основних прийомів проведення фінансового аналізу:
- горизонтальний (трендовий) аналіз;
- вертикальний аналіз;
- порівняльний аналіз;
- метод фінансових коефіцієнтів;
- факторний аналіз.
Горизонтальний (трендовий) аналіз
Горизонтальний (трендовий) аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються темпи зростання (приросту) окремих показників та визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренд). У фінансовому аналізі найбільшого поширення набули такі форми горизонтального (трендового) аналізу:
- порівняння фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, із показниками попередньої декади, місяця, кварталу);
- порівняння фінансових показників звітності з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного року з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Ця форма застосовується на підприємствах із яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності;
- порівняння фінансових показників за низку попередніх періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати фінансової складової діяльності підприємства.
Вертикальний (структурний) аналіз
Вертикальний (структурний) аналіз — це визначення структури підсумкових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності результат у цілому. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються питома вага окремих структурних складових фінансових показників. У фінансовому аналізі найбільшого поширення набули такі форми вертикального (структурного) аналізу:
- структурний аналіз активів . У процесі цього аналізу визначаються співвідношення (питомі ваги) оборотних та необоротних активів ; структура використовуваних оборотних активів; структура використовуваних необоротних активів; склад активів підприємства за рівнем їх ліквідності; склад інвестиційного портфеля та інші;
- структурний аналіз капіталу передбачає дослідження структури власного та позикового капіталу ; складу використовуваного власного капіталу; структури використовуваного позикового капіталу за видами; складу використовуваного позикового капіталу за терміновістю зобов’язань (повернення);
- структурний аналіз виручки від продукції . Для проведення структурного аналізу звіт про фінансові результати має бути представлений у зручній для цього формі, оскільки кожна стаття співвідноситься з обсягом реалізації. За деяким винятком, товарообіг у тому чи іншою мірою впливає кожну статтю витрат, і тому корисною можливо інформація про співвідношення витрат підприємства з обсягом реалізації;
- структурний аналіз грошових потоків передбачає структуризацію грошових потоків з оперативної (виробничої), фінансової та інвестиційної діяльності. Кожен із цих грошових потоків у свою чергу може бути глибше структурований за окремими складовими елементами.
Порівняльний (просторовий) аналіз
Порівняльний (просторовий) аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних фінансових показників між собою. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються розміри абсолютних та відносних відхилень порівнюваних показників. У фінансовому аналізі найбільшого поширення набули такі форми порівняльного аналізу:
- порівняльний аналіз фінансових показників підприємства та середньо- галузевих показників . У процесі цього аналізу виявляють ступінь відхилення основних результатів фінансової складової діяльності даного підприємства від середньогалузевих з метою її підвищення ефективності;
- порівняльний аналіз фінансових показників даного підприємства
та підприємств-конкурентів . У ході цього аналізу виявляють слабкі сторони діяльності підприємства з метою розробки заходів щодо підвищення її конкурентної позиції; - порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць та підрозділів даного підприємства . Такий аналіз проводиться у межах сформованих на підприємстві центрів економічної відповідальності з метою порівняльної оцінки ефективності їх фінансової діяльності;
- порівняльний аналіз звітних та планових (нормативних) фінансових показників . У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень та вносяться відповідні корективи до подальшої фінансової діяльності.
Метод фінансових коефіцієнтів
Аналіз фінансових показників (коефіцієнтів) виходить з розрахунку співвідношення різних абсолютних показників між собою. Фінансові коефіцієнти є відносними характеристиками, що дозволяють зіставляти результати діяльності різних підприємств незалежно від кількісних параметрів абсолютних показників у тимчасовому розрізі. У процесі такого аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі аспекти фінансової складової діяльності.
У фінансовому аналізі найбільшого поширення набули
такі аспекти такого аналізу.
Аналіз поточної діяльності . З позиції кругообігу коштів діяльність будь-якого підприємства є процесом безперервної трансформації одних видів активів в інші:
... → Кошти → Сировина на складі → Незавершене виробництво → Готова продукція → Кошти в розрахунках → Кошти → ...
Ефективність поточної фінансово-господарську діяльність то, можливо оцінена протяжністю операційного циклу, що залежить від оборотності коштів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності.
Тому основним показником цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів: вироблення, фондовіддача, коефіцієнти оборотності коштів у запасах та розрахунках.
Аналіз ліквідності . Показники цієї групи дозволяють описати та проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов’язаннями. В основу алгоритму розрахунку цих показників закладено ідею зіставлення поточних активів ( оборотних коштів ) з короткостроковою кредиторською
заборгованістю. У результаті розрахунку встановлюється, чи достатньою мірою забезпечене підприємство оборотними коштами, необхідними для розрахунків із кредиторами за поточними операціями. Оскільки різні види оборотних засобів мають різний ступінь ліквідності (конвертації в абсолютно ліквідні засоби), розраховують кілька коефіцієнтів ліквідності .
Аналіз фінансової стійкості . За допомогою цих показників оцінюються склад джерел фінансування та динаміка співвідношення між ними. Аналіз полягає в тому, що джерела коштів відрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику та ін.
Аналіз рентабельності . Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення коштів у це підприємство. На відміну від показників другої групи, тут абстрагуються не від конкретних видів активів, а аналізують рентабельність капіталу в цілому. Основними показниками тому є рентабельність авансованого капіталу та рентабельність власного капіталу.
Аналіз стану та діяльності на ринку капіталів . У рамках цього аналізу виконуються просторово-часові зіставлення показників, що характеризують становище підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний вихід, дохід на акцію, цінність акції та ін. Цей фрагмент аналізу виконується головним чином у компаніях, зареєстрованих на біржах цінних паперів та реалізують там свої акції . Будь-яке підприємство, що має тимчасово вільні кошти і бажаючий вкласти їх у цінні папери, також орієнтується на показники цієї групи.
Слід сказати, що процедурна частина методології аналізу фінансово-економічної діяльності регулюється за допомогою низки принципів:
- системності;
- комплексності;
- єдності інформаційної бази;
- суттєвості;
- узгодженості схем аналітичних процедур;
- сумісності результатів;
- цілеспрямованості.
Проведення ефективного фінансового аналізу діяльності суб’єкта господарювання передбачає розробку системи послідовно здійснюваних заходів на основі єдиних принципів, що підпорядковують собі всі елементи системи і дозволяють надати строго певному колу користувачів найбільш актуальну в даний момент інформацію.
