Українських страховиків чекають нові ревізії: в серпні Нацкомфінпослуг проведе другий етап позапланових перевірок, під який потрапляє 36 страхових компаній (раніше було проінспектовано 42 страховиків). Що привело до частим перевіркам, наскільки вони обґрунтовані і чим сьогодні живе страховий ринок UBR.ua запитав генерального директора Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняховського.
В’ячеслав Валерійович, наскільки зросла кількість скарг клієнтів, що Нацкомфінпослуг пішов з масовими перевірками?
Чи не зросла. Кількість скарг досить стабільно, хоча і коливається по місяцях і це видно з статистики Нацкомфінпослуг. При цьому кількість укладених договорів страхування за останній рік зросла.
Шум підняли через ситуацію, масштаб якої не відповідає такому бурхливому обговоренню. Скарги і перевірки були завжди. Але раніше регулятор, отримавши скаргу, запитував інформацію у страхової компанії, яка подавала йому документи справи і аргументувала прийняття того чи іншого свого рішення.
З введенням мораторію на перевірки суб’єктів господарювання, до яких віднесли і СК, Нацкомфінпослуг, після листування із страховиками та отриманням всієї необхідної інформації по скарзі, щоб визнати або не визнати її обгрунтованість, звертається за дозволом на перевірки цієї ж скарги до Державної регуляторну службу. Поки держоргани ведуть переписку, 80% випадків зі скаргами вирішується СК самостійно і реально перевіряти вже нічого.
Але Госрегуляторная служба штампує документи з дозволом на перевірку скарги на вимогу Нацкомісії, які потім вивалюються в інтернет і ЗМІ. Як результат – нанесення удару по іміджу ринку, в той час як масштабної проблеми немає. Зате негативна картинка є.
За останніми даними СК дорахували на виплати на рівні 20 млн. Грн.
А ви порівняйте цю суму з виплатами по страховому ринку за минулий рік – 8 млрд. Грн. Це ж непорівнянні цифри! До того ж, Моторне (транспортне) страхове бюро (МТСБУ) раз в квартал публікує свою статистику скарг по автоцивілці, як по одній з наймасовіших видів страхування, і вона не збігається з даними Нацкомісії. Дані МТСБУ показують істотно менша кількість скарг.
Про які порушення тоді можна говорити?
В основному скаржаться на компанії, які займаються масовими видами страхування, в першу чергу, автоцивілкою. За минулий рік СК справили виплати по 100 тис. Страхових випадків, в цьому році тільки за перше півріччя – 70 тисяч. При цьому кількість скарг з цього напрямку – 1500-1600 в рік.
Тобто співвідношення кількості скарг і кількості виплат – 1-1,5%, а до кількості клієнтів – 0,2%. Це масштабні порушення? Візьміть галузь, наприклад, мобільних телефонів – 10% в рік змінюється по гарантії. Скарга – це вид рекламації з боку споживача. Звичайно, їх треба відстежувати і реагувати. Але страхова галузь по відношенню до інших сегментів має на порядок менше скарг від споживачів.
Який відсоток скарг доводиться на автоцивілку?
Близько 60% від загальної кількості. Багато з них – через незнання законодавства, як я вже зазначав. Чимало одержувачів виплат-постраждалих в ДТП, не є клієнтами СК (пішоходи, велосипедисти, пасажири), і не знайомі зі специфікою даного виду страхування. Або, не всі розуміють принципів розрахунку виплат, обліку в них, наприклад, того ж коефіцієнта зносу автомобіля, який для авто старше 5-7 років становить 50-70%. А у нас середній вік автотранспорту близько 20 років.
Ці моменти при скаргах не враховуються. І люди забувають, що вимоги містяться в нормативних документах, а не придумані страховиками. До речі, давно пропонуємо змінити в законі про автоцивільної відповідальності норму по виплатах з урахуванням коефіцієнта зносу, на проведення капітального ремонту цього авто. Постраждалі отримували б відремонтований автомобіль, а не суму, якої не вистачає на ремонт. Тут би підключитися Нацкомісії і дати рекомендації профільним міністерствам і комітетам Верховної Ради.
Напрацювання якісь вже є?
Ініціативи обговорювалися, зокрема, і на останніх загальних зборах членів МТСБУ. Вони вимагають детального опрацювання. Також пора думати про підвищення страхових сум. З 2016, з ініціативи СК, вдалося підвищити їх розмір в два рази. Але ми б хотіли, щоб це відбувалося щороку і на постійній основі, поки не досягнуть через 5-8 років європейських лімітів по цьому виду страхування, визначених у відповідній Євродирективи.
Повернемося до скарг. На що найбільше скаржаться?
На суми виплат і терміни. За статистикою МТСБУ, яке вже більше року щоквартально публікує інформацію про середні терміни врегулювання, цей час скорочується.
З сумами – складніше, тому що на них, як говорив, сильно впливає фактор зносу.
В Україні машин 5-7 річного віку – близько 1 млн. З 7,6 млн авто, які експлуатуються. І не всі з них застраховані. 10-15% автопарку їздить без поліса або з фальшивими полісами.
Наприклад, днями відбулося ДТП з машиною на болгарських номерах, яка заїхала в країну за схемою тимчасового ввезення. Кілька машин постраждало, документів немає, водій зник, а в’їхав в Україну з короткостроковим полісом своєї країни – Зеленою картою. Часто такі водії не купують внутрішню автоцивілку, і таких машин у нас десятки тисяч і вони – фактор особливого ризику.
У нас в четвертому кварталі 2016 року відбувся стрибок аварійності, і її крива зростає по відношенню до торішніх показників. До даними дорожньої поліції ми додаємо показники, які не потрапляють в статику, так як кожен четвертий випадок ДТП оформляється без залучення поліції по «європротоколу» (15,5 тис. ДТП за перше півріччя 2017 г.), і тоді бачимо вже реальний небезпечне зростання .
З урахуванням зростання аварійності, наскільки СК треба підвищувати страхові платежі?
Вартість поліса автоцивілки в номінальному вираженні, по відношенню до Польщі, Прибалтиці, в рази менше, а по відношенню до європейців – на порядок менше. Але за підвищенням ціни завжди повинна стояти користь для людей. Ми б хотіли, щоб до підвищення ціни були прив’язані, наприклад, перехід на повну компенсацію витрат по ремонту, можливість підвищення страхової суми для людей.
У нас дуже мало звернень за компенсаціями по життю та здоров’ю потерпілих. Через наявність кримінальної відповідальності за нанесення шкоди середньої тяжкості винуватцям ДТП вигідніше оплатити лікування потерпілого самому, аби не відкривалося кримінальну справу, ніж звернутися в СК. Якщо зняти кримінальну відповідальність за нанесення ненавмисного шкоди здоров’ю середньої тяжкості від ДТП замість повної матеріальної компенсації, то люди бачили б користь від цього виду страхування і звертали в СК.
Також вкрай важливо боротися з аварійністю. Якщо вона буде рости, а кількість незастрахованих залишатися незмінним, це позначиться на сумі страхового платежу. Минулий рік ми закінчили з коефіцієнтом виплат до котрі вступили премій в 40%, а перше півріччя 2017 року – вже з коефіцієнтом 50%, а з урахуванням регламентних виплат від МТСБУ – 54% і тенденція йде до зростання.
Як СК планує перебудовувати свою роботу в поточних умовах? Упор буде на ОСАГО, медицину, туризм?
Якщо економіка буде рости, то і попит на страхові послуги зросте. Сьогодні складно працювати з фізичними особами, чиї доходи не стали більше. Зараз активізується робота СК з банками. Спільно розробляються програми розстрочки оплати страховки на 12 місяців для зменшення навантаження по регулярних платежів. Намагаємося активізувати страхування від нещасних випадків, піти в напрям «шкільний сезон». Під безвізовий режим активізували туристичне страхування.
Медична реформа підштовхне медичне страхування?
Ринок дивиться в напрямку медичного страхування, але в індивідуальному режимі воно все ще майже не продається. Дорого для людей пройти медобстеження перед укладенням договору, а для СК – небезпечно застрахувати людини «з вулиці» без такого обстеження.
Цей сегмент якийсь час ще буде концентруватися в корпоративному розрізі, з підключенням до нього членів сімей вже застрахованих осіб. Але люди цікавляться. Є прецеденти, коли в бізнес-центрах люди з різних компаній об’єднувалися в групи з метою загального страхування.
Автомобільне залишиться все ж в пріоритеті?
Автомобільного страхування буде рости. Чекаємо в цьому році 100 тис. Нових проданих авто, що буде непоганою підмогою. Тим більше, що поліси КАСКО стоять зараз відносно недорого і, якщо аварійність стабілізується, то істотного подорожчання не чекаємо.
Плануємо розширювати покриття по добровільної цивільної відповідальності. Як казав, за законодавством виплати йдуть з урахуванням зносу. Є прецеденти, коли за скаргами потерпілих, суди присуджують винуватцю необхідність відшкодувати різницю між виплатами СК, якої не вистачає на ремонт, і реальною вартістю ремонту. Це питання також можна вирішити за рахунок покупки поліса добровільної автоцивілки.
Активізувалися перевезення і бачимо необхідність відмови в країні від такого виду корупційного страхування як страхування пасажирів на транспорті з переходом до страхування відповідальності пасажироперевізника за збитки і шкоду життю і здоров’ю пасажирів. Ми – майже єдина країна, яка зберегла радянські норми страхування від нещасного випадку пасажирів.
Коли можливий такий перехід?
Треба змінити одну норму закону «Про страхування» та прийняти під неї постанову Кабміну. За великим рахунком, найкраще прийняти окремий закон, як по автоцивілці, в який винести всі питання, пов’язані з транспортом. До речі, вже два роки проект відповідного закону, написаного страховим ринком, лежить і ніхто не хоче ним займатися. Мінтранс був би і не проти новації, але так швидко в верхах змінюються люди і інтереси, що складно щось по проекту прогнозувати.
Ще одна назріваюча проблема – стрімке зростання в останні роки виплат по учасниках бойових дій (УБС). Учасники бойових дій страховки не набувають. Виплатами за них з окремих компенсаційних фондів займається Моторне бюро. Коли в 2004 році приймався закон, прописали соціальну норму – збитки по ДТП, в які потрапили учасники бойових дій, платити з фондів, сформованих за рахунок відрахувань СК. Це – вже сотні випадків кожен квартал на мільйони гривень.
Також проблема ДТП, коли винуватець не має поліса ОСАЦВ. Через це нещодавно довелося прийняти рішення підвищити відрахування від СК в фонд МТСБУ, тому що по незастрахованим особам виплати зросли більш, ніж в два рази – з 11 до 25 млн. Грн. за квартал. За рік сума виплати на одну подію підскочила з 23 тис. Грн. до 29 тис. грн. А за квартал відбувається майже тисяча таких страхових подій. Сьогодні це 70% регламентних виплат, які здійснює Моторне бюро. За рік – це більше сотні мільйонів гривень.
Тобто виплати йдуть за рахунок всіх автомобілістів?
По суті, так. І це – ненормальна ситуація. Це норма радянського минулого. Але якщо держава прагне надавати окремим категоріям соціальні пільги – їх треба монетизувати. Повинна бути чітка стаття в держбюджеті під це. А так зростає кількість учасників бойових дій, кількість ДТП з їх участю, а часто це молоді люди на машинах з іноземною реєстрацією, а потім виникають проблеми з великими виплатами із загальних фондів, які формуються з відрахувань всіх автовласників. А як казав раніше, аварійність зростає, підвищуються суми по незастрахованим автомобілістам, грошей у фондах починає не вистачати.
І тут страховий ринок сам проблему не вирішить – потрібні комплексні заходи совісно з МВС і Дорожньої поліцією по перевіркам наявності полісів у водіїв, контролю швидкісного режиму і недопущення грубого порушення ПДР, створення дорожньої інфраструктури для пішоходів.
