Зміст
Правові відносини між страховиками та страхувальниками встановлюються на підставі договору страхування .
Сутність договору страхування
Договір страхування – це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик зобов’язується при настанні страхового випадку зробити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Страхувальник, обравши страхову компанію за певними критеріями ( імідж страховика, склад засновників, термін перебування страхової компанії на страховому ринку , розмір капіталу страхової компанії, умови надання страхових послуг за конкретним видом страхування, рекомендації друзів, вимоги кредиторів тощо), представляє страховику письмова заява за формою, встановленою страховиком або іншим способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування.
У разі укладення договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан , підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику .
Факт укладання договору страхування можуть засвідчувати страховим свідоцтвом ( полісом , сертифікатом ), яке є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Договір страхування життя може бути укладений шляхом укладення одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними посилаючою стороною. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом направлення страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (полісу), яке не містить розбіжностей із наданою заявою. Заява оформляється у двох примірниках, копію надсилають страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженому представнику щодо прийняття запропонованих умов страхування.
Реквізити та зміст договору страхування
Договір страхування повинен містити:
- назва документу;
- назву та адресу страховика;
- прізвище, ім’я, по батькові страхувальника та застрахованої особи , їх адреси та дати народження;
- прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або юридичну назву вигодонабувача та його адресу;
- вказівку об’єкта страхування ;
- перелік страхових випадків ;
- розмір страхових внесків (платежів, премій) та строки їх сплати;
- страховий тариф ;
- термін дії договору;
- порядок зміни та припинення дії договору;
- умови здійснення страхової виплати ;
- причини відмови у страховій виплаті;
- права та обов’язки сторін та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;
- інші умови за згодою сторін;
- підписи сторін.
Факт укладання договору можуть засвідчувати страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою страхового договору та містить усі його суттєві умови.
Обов’язки страховика
Страховика зобов’язаний:
- ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
- протягом двох робочих днів після того, як стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;
- після настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки ( штрафу , пені ), розмір якої визначено умовами договору страхування або законом;
- відшкодувати витрати, понесені страхувальником внаслідок настання страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
- за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик , або зі збільшенням вартості майна переукласти з ним договір страхування;
- не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом;
- надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які підлягають обов’язковому технічному контролю.
Обов’язки страхувальника
Страхувальник зобов’язаний:
- своєчасно вносити страхові платежі;
- при укладанні договору страхування надати інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, та надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
- під час укладання договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування з цього предмета договору;
- вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, заподіяних внаслідок настання страхового випадку;
- повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути також інші обов’язки страхувальника.
Чинники, що визначають можливість страхових виплат
Основними факторами, що визначають можливість страхових виплат, є:
- Факт страхового випадку. Страхову виплату здійснюють або за сам факт настання страхового випадку або за обумовлені у договорі наслідки.
- Встановлення причин та обставин настання страхового випадку. Акт про страховий випадок складає страховик або його уповноважений, а також інша особа, уповноважена страховиком за договором страхування. При необхідності страховик може надсилати запити на дані, пов’язані зі страховим випадком до правоохоронних органів, пожежників, банківських та інших організацій. За підсумками страхового акта здійснюється розрахунок страхового відшкодування.
- Відповідність страхового випадку встановленим обсягом страхової відповідальності.
- У договорі вказано наслідки настання страхового випадку.
- Страхова сума або її частина підлягають виплаті, якщо на момент страхового випадку договір є дійсним (сплачено всі страхові платежі, не закінчився термін дії договору, страхувальник дотримувався всіх вимог, зазначених у договорі тощо).
- Розмір страхової виплати та конкретний її отримувач визначено договором.
Відмова у страховій виплаті
Підставою для відмови страховиком зробити страхову виплату є:
- навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;
- вчинення страхувальником – громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування – умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
- подання страхувальником свідомо неправдивої інформації про об’єкт страхування або обставини настання страхового випадку;
- отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
- несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку без поважних причин або створення страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірів збитків.
Припинення договору страхування
Договір страхування втрачає чинність:
- по згоді сторін;
- після закінчення терміну дії договору страхування;
- у разі виконання страховиком своїх зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;
- у разі несплати страхувальником у встановлений термін страхових внесків;
- у разі ліквідації страхувальника, який є юридичною особою або смерті застрахованого, який є фізичною особою;
- у разі ліквідації страховика у встановленому законодавством порядку;
- у разі ухвалення судом рішення про визнання договору недійсним.
