Даркнет і криптовалюта – темна сторона Bitcoin

За всіх часів шахраї намагалися приховувати свої дії від держави та доброчесних громадян. Багато технологій XXI століття, включаючи інтернет, криптовалюти та системи анонімного зв’язку, спростили скоєння злочинів. Зокрема, Bitcoin та альткоїни дозволяють передавати цифрову валюту на одноразові рахунки. Зловмисники користуються цією технологією для прийому платежів та відмивання брудних грошей. Але, незважаючи на високий інтерес злочинців до криптовалют, темна сторона Bitcoin не настільки велика, як це може здатися на перший погляд.

Історія тіньових ринків: від Silk Road до «Гідри»

Вважається, що перший злочин із застосуванням інтернету було скоєно вже у 1971 чи 1972 роках. Група студентів Стенфордського університету продала своїм колегам партію канабісу. Але справжній розквіт тіньових ринків припав початку XXI століття. У цей період в інтернеті з’явилися десятки форумів та торгових майданчиків, що спеціалізувалися на незаконних операціях. В результаті виник термін «даркне». Їм узагальнено називають усі тіньові ресурси світової Мережі, доступ до яких можливий лише через пірінгові протоколи.

Інтернет дозволяє нелегальним ділкам знаходити спільників, залишаючись анонімними. Але фігуранти даркнетівських сайтів мали серйозну вразливість перед законом — наявність банків та платіжних систем інформації про учасників фінансових операцій.

Хоч би як ретельно злочинець приховував свій IP, номер мережевої карти або відбитки браузера, рано чи пізно йому доводилося виводити брудні гроші на карту чи рахунок. Після цього правоохоронці могли дізнатися про його справжнє ім’я, адресу проживання і навіть телефон.

Достатньо одного запиту, і будь-який банк буде зобов’язаний надати людям у погонах усю інформацію про підозрюваного. Звичайно, деякі ділки намагалися заплутати сліди, оформляючи карти та рахунки на підставних осіб. Але й у цьому випадку правоохоронці мали багато можливостей відстежити по ланцюжку контактів справжнього зловмисника.

Поява Bitcoin допомогла учасникам кримінальних схем стати менш уразливими. Кіберзлочинці швидко оцінили переваги операцій у блокчейн-мережах:

  • Анонімність. При створенні криптогаманця не потрібно вказувати ім’я, адресу проживання та надавати персональні документи.
  • Відсутність обмежень. Bitcoin не має адміністрації. Користувача не можна заблокувати на запит правоохоронців або іншими способами.
  • Необоротність транзакцій. Надіслані монети не можна повернути, навіть якщо ці гроші були викрадені у законного власника.

В результаті даркнет став першим ринком, на якому активно використовуються цифрові валюти. Серед величезної кількості невеликих сайтів та форумів можна виділити кілька найбільших платформ.

Великий шовковий шлях

Перший торговий майданчик із продажу нелегальних товарів та послуг через мережу Tor. Завдяки технології анонімізації злочинці могли тут займатись різними видами незаконної діяльності.

Silk Road розпочала роботу у 2011 році. Незважаючи на явно нелегальну спрямованість ресурсу, тут були обмеження. Адміністрація сайту заборонила оголошення про продаж номерів банківських карток, послуг кілера та дитячої порнографії. Основний оборот майданчика припадав на наркотичні речовини та незаконні медичні препарати.

Усі угоди на Silk Road сплачували монети BTC. За підрахунками Ніколаса Крістіна, професора Університету ім. Карнегі-Меллона, у 2012 році, середньомісячний оборот на майданчику становив до $1,22 млн.

Порівнявши обсяги транзакцій на Silk Road та загальну кількість біткоін-платежів, дослідник визначив, що 4,5% усіх операцій із Bitcoin пов’язані з нелегальною платформою. Таким чином, у 2012 році з 22 монети BTC як мінімум 1 була «брудною».

Правоохоронцям довго не вдавалося подолати Silk Road. Але у жовтні 2013 року спецслужби США затримали засновника ресурсу Вільяма Росса Ульбріхта. Адміністратора першої даркнет-платформи було засуджено до довічного ув’язнення, а на головній сторінці сайту з’явилося «вітальне» повідомлення від американських правоохоронців про закриття майданчика. Ця новина обвалила крипторинок. У день арешту Ульбріхта ціна Bitcoin на якийсь час знизилася з $128 до $86.

Атлантида

Один із головних конкурентів майданчика Silk Road. Сайт Atlantis проіснував недовго – з березня по вересень 2013 року. Але цей ресурс встиг увійти в історію як перший форум, на якому платежі приймалися не тільки в BTC, але і в альткоінах, наприклад, LTC .

Майданчик припинив роботу з вирішення її творців. Побоюючись можливого арешту, адміністратор оголосив закриття ресурсу. Але деякі користувачі вважали, що це рішення мала іншу причину: керівники порталу вирішили викрасти криптовалюту відвідувачів, обнуливши деякі депозити.

Тепер

Даркнет-маркетплейс був запущений у мережі Tor у 2013 році. Після закриття перших тіньових майданчиків на кшталт Silk Road та Atlantis проект Agora швидко захопив лідерство у сфері розповсюдження наркотиків, зброї та крадених товарів.

У 2020 році професор Університету Мейдзі Йоїчі Цутія підрахував, що загальний обсяг продажів на Agora у доларовому еквіваленті перевищив $220 млн. За час роботи маркетплейсу на ньому було укладено понад 630 тис. угод.

Незважаючи на лідируючі позиції на тіньовому ринку, ресурс проіснував близько 2 років. У серпні 2015 року розробники повідомили про знайдену вразливість у протоколі Tor та загрозу деанонімізації клієнтів. Тож адміністратори закрили майданчик.

РАМПА

Вважається, що вперше застосовувати інтернет та криптовалюту для нелегальних операцій розпочали на Заході. Але російські шахраї швидко перейняли ці методи у закордонних колег. 2012 року в даркнеті з’явився ресурс під назвою RAMP – Russian Anonymous Marketplace.

Засновник майданчика, відомий під псевдонімом Darkside, встановив на маркетплейс досить суворі обмеження. Адміністратори та модератори забороняли не лише торгівлю відверто «брудними» товарами на кшталт дитячої порнографії, а й будь-які політичні обговорення. Як стверджував в інтерв’ю сам Darkside, це дозволило зменшити увагу правоохоронців до існування майданчика.

Торгівля наркотиками, медичними препаратами та іншими товарами велася на RAMP з 2012 до 2017 року. Після цього доступ відвідувачів до сайту раптово зник, а російські правоохоронці заявили про закриття платформи.

Гідра

Спочатку тіньові магазини, форуми та платформи працювали як звичайні сайти. Але власники незаконних ресурсів стикалися з проблемою блокувань та видалення баз даних на вимогу правоохоронців. Після застосування протоколу Tor стали з’являтися сервери, зареєстровані в доменній зоні .onion. Доступ до таких сайтів через звичайний браузер неможливий. Зате заблокувати інтернет-платформу стає набагато складніше, оскільки мережа Tor заснована на повній анонімізації та децентралізації.

Маркетплейс Hydra став прикладом поступового переміщення кримінальної діяльності зі звичайного інтернету в даркнет. У 2015 році власники 2 форумів, що спеціалізувалися на продажу наркотиків, створили об’єднаний проект у мережі Tor. Перші місяці нова платформа працювала як дзеркало цих сайтів у даркнеті. Але зі зростанням популярності проекту на ньому стали з’являтися пропозиції, не пов’язані з наркоторгівлею. Зокрема, на “Гідрі” доступні:

  • Незаконні фінансові послуги (переведення в готівку та відмивання брудних грошей, продаж банківських карток, відкритих на підставних осіб).
  • Інструменти для анонімізації користувачів (сервіси VPN, SIM-карти, проксі-сервери).
  • Зламані сторінки та облікові записи.

За підрахунками експертів компаній Flashpoint та Chainalysis, у 2020 році оборот Hydra перевищив $1,37 млрд. Щомісяця відвідувачі сайту робили покупки на суму понад $100 млн.

У 2019 році адміністратори «Гідри» виступили з ініціативою проведення ICO . У ході краудсейлу планувалося продати 1,47 млн. (49%) токенів майданчика.

ICO не відбулося, але навіть його анонс викликав дискусію у криптоспільщині. Інвесторам уперше показали можливість вкладати у відверто кримінальний стартап.

Наскільки активно злочинці використовують криптовалюту?

Противники цифрових грошей часто аргументують негативне ставлення до Bitcoin та альткоїнів «кримінальною» спрямованістю багатьох угод. Скептики вважають, що анонімні платіжні системи потрібні лише для шахрайства та відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом. У цьому твердженні є певна частка правди.

Зокрема, комерційний директор проекту AMLBot Андрій Александров в інтерв’ю для Crypto.ru зазначив, що 29% перевірених компанією криптогаманців утримують підозрілі активи.

Але це не означає, що кожен третій власник цифрових грошей – шахрай чи наркоторговець. Якщо порівняти зразковий оборот даркнет-платформ з обсягом угод на криптобіржах та P2P-сервісах, можна помітити величезну різницю між сумою звичайних та нелегальних транзакцій:

  • За 2020 рік на найбільшому тіньовому маркетплейсі Hydra оборот становив близько $1,3 млрд.
  • У той же час на лідируючій криптобіржі Binance середній добовий обсяг угод перевищив $3,8 млрд.

Таким чином, трейдери використовують біткоїни та альткоїни більш ніж у 1000 разів інтенсивніше, ніж наркоторговці та інші кримінальні ділки. Такого висновку дійшли й експерти проекту Chainalysis. За їхніми розрахунками, у 2020 році на нелегальний сектор припадало лише 0,34% обсягу криптотранзакцій.

Даркнет і Bitcoin: міфи та реальність

Через застосування криптовалюти на тіньовому ринку у новачків часто виникають невірні уявлення про сутність токенів та монет. Одні користувачі вважають, що Bitcoin та альткоїни слід заборонити на користь боротьби зі злочинністю. Інші, навпаки, помилково вважають, що криптовалюти є абсолютно безпечними, оскільки навіть кримінальний світ не боїться застосовувати їх у своїй діяльності.

Міф №1: Біткоїн забезпечує повну анонімність

Власник криптогаманця не повинен проходити реєстрацію та верифікацію. Але це не означає, що транзакції в мережі Bitcoin є анонімними. Навіть автор Біткоін, відомий під псевдонімом Сатоші Накамото, не вказував у технічній документації проекту відомостей про безпеку особистої інформації. Він лише наголошував на надійному захисті приватних ключів від злому. Але всі транзакції в блокчейні прозорі: кожен бажаючий може побачити адреси відправника та одержувача, суму та час переказу. Знаючи приватний чи публічний ключі, вдасться порівняти фінансові операції їхнього власника.

Крім того, існують способи визначення IP-адреси відправника BTC. Якщо він не застосовує анонімізатори, правоохоронці можуть отримати інформацію про його місцезнаходження.

Міф №2: криптовалюти потрібні лише злочинцям

Творці перших децентралізованих мереж справді часто наголошували на необхідності захисту приватності. Навколо ідеї анонімних мереж навіть сформувався філософсько-політичний рух криптоанархістів , які боролися проти державного контролю за грошовими переказами. Але сьогодні блокчейн-технології застосовуються набагато ширше. За допомогою децентралізованих мереж можна:

  • Створювати інвестиційні проекти.
  • Проводити голосування.
  • Зберігати зображення, документи та музику.
  • Забезпечувати роботу страхових та кредитних сервісів.

У міру зростання затребуваності криптовалют частка нелегального ринку в обороті токенів і монет лише знижуватиметься. Тому сьогодні цифрові гроші є звичайним фінансовим інструментом, для використання якого необов’язково займатися протиправною діяльністю.

Міф №3: за допомогою криптовалюти легко відмивати гроші

Уряди більшості держав помітили інтерес користувачів до Bitcoin та альткоїнів. З розвитком ринку криптовалют виникла і його регуляція. Центральні банки та інші державні органи вводять у дію нормативні акти, що встановлюють правила обігу токенів та коїнів.

Зокрема, у США було прийнято Anti-Money Laundering Act, спрямований проти відмивання брудних грошей та фінансування тероризму. Його становища поширюються і криптобіржі, і обмінні послуги. Регульовані фінансові компанії зобов’язані верифікувати клієнтів та перевіряти законність походження коштів на їхніх облікових записах. Тому відмивати гроші через Bitcoin стає дедалі складніше.

Як спецслужби борються проти брудних біткоїнів

Ключова вразливість усіх кримінальних схем – людський фактор. Засновник Silk Road Росс Ульбріхт ретельно приховував свою особу та фінансову інформацію. Але рано чи пізно він виявив неуважність і вказав звичайну електронну пошту на одному з форумів. Подібні помилки часто допомагають правоохоронцям виявляти кіберзлочинців та незаконні операції. Зловмиснику достатньо вказати на даркнет-платформі та звичайному веб-ресурсі однаковий нікнейм, адресу гаманця або e-mail, щоб розкрити свою особистість.

Існують і спеціальні алгоритми, що аналізують усі транзакції в блокчейні щодо їх зв’язку з даркнет-гаманцями. Наприклад, через сервіс AMLBot не лише правоохоронці, а й звичайні користувачі можуть оцінити чистоту біткоінів.

Деякі зловмисники застосовують спеціальні послуги (міксери) для заплутування слідів. Але й у цьому випадку спецслужби мають можливість обчислення незаконних транзакцій. Технологія кластеризації дозволяє зіставити всі входи та виходи платежів, що виробляються приблизно в один час. І тому потрібні значні обчислювальні ресурси. Якщо говорити про затримання серйозних злочинців, спецслужби можуть задіяти багато інструментів, тому немає жодної схеми для абсолютної анонімізації незаконних перекладів.

Залиште коментар:

Ваш email не буде опубліковано.

Продовжуючи роботу на сайті, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie. Детальніше

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close