Малий бізнес: сутність та сучасні проблеми розвитку

Малий бізнес є невід’ємною частиною ринкової економіки . Цей сектор економіки історично зіграв ключову роль формуванні ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання як дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуротворну роль історії становлення економіки конкурентно-рыночного типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для країн, що йдуть шляхом побудови ринкової системи господарювання.

Малий бізнес є найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється. Він, як джерело прогресивних економічних змін, сприяє розвитку конкуренції , створює нові робочі місця, активно займається науковими розробками. Малий бізнес є запорукою демократизації економіки та життя, чинником підтримки соціальної справедливості у суспільстві. Зарубіжний досвід підтверджує ефективність існування сектора підприємств у сучасній економіці. Малі підприємства відіграють провідну роль зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси.

Поняття та сутність малого бізнесу

У більшості країн світу малими вважають підприємства, що відповідають певним ознакам, зокрема:

  • якісним : підприємство є незалежним, ним керують власники чи співвласники, його діяльність має переважно локальний характер і не може суттєво впливати на ціни та обсяги виручки у своїй галузі;
  • кількісним : законодавчо встановленим критеріям.

Загалом у світі існує понад 50 визначень малого підприємства.

Малий бізнес (англ. Small business) – це якась підприємницька діяльність, що здійснюється на власний ризик , що не суперечить чинному законодавству, що створює відносно невелику кількість робочих місць.

Малий бізнес – це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарювання, спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Мета створення малого бізнесу – це отримання прибутку та/або самореалізація .

Для малого бізнесу характерні:

  • відносно невеликі розміри;
  • обмежена кількість працівників;
  • обмежений обіг капіталу;
  • локальний район провадження діяльності;
  • та конкретний напрямок роботи.

Малий бізнес грає важливу роль у забезпеченні зайнятості більшості розвинених країн, що розвиваються (у США майже третина робочих місць припадає на фірми, де працює менше 100 осіб), певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє ослабленню монополізму , розвитку конкуренції, структурної перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху та активно формує середній клас людей.

Малий бізнес – важливе джерело інновацій . До винаходів, зроблених ним, відносяться літаки, гелікоптери, персональні комп’ютери, аерозоль та багато іншого.

Мале підприємництво є найдинамічнішим елементом структури національного господарства. Його роль життя суспільства за ринкової системи господарювання у тому, що його:

  • є одним із провідних секторів економіки;
  • формується на основі дрібнотоварного виробництва;
  • визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП ;
  • здійснює структурну розбудову економіки, характеризується швидкою окупністю витрат, свободою ринкового вибору;
  • забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами повсякденного користування, а, отже, і попиту , реалізацію інновацій, додаткові робочі місця;
  • має високу мобільність, раціональні форми керування;
  • формує новий соціальний прошарок підприємців-власників;
  • сприяє ослаблення монополізму, розвитку конкуренції.

Функції малого бізнесу

У ринковій економіці мале підприємництво виконує низку життєво важливих функцій:

  1. малі підприємства грають особливу роль розвитку торгівлі, сфери послуг, комунального харчування, виробництва товарів народного споживання;
  2. формують новий соціальний прошарок підприємців-власників;
  3. сприяють формуванню конкуренції та протистоять монополістичним тенденціям;
  4. створюють велику частку товарів економіки;
  5. сприяють вирішенню проблеми зайнятості;
  6. задовольняють специфічні потреби споживачів, формують індивідуальний попит;
  7. роблять значний внесок у науково-технічний прогрес;
  8. забезпечують базу для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому;
  9. пом’якшують економічні кризи ;
  10. підтримують соціальну та політичну стабільність, утверджують демократизм у бізнесі.

Види малих підприємств

За характером діяльності у малому бізнесі можна назвати кілька видів підприємств.

До першого виду належать індивідуальні чи сімейні підприємства . Індивідуальне – це підприємство, засноване на особистій власності окремої особи та виключно на її праці; сімейне ж підприємство ґрунтується на власній праці членів однієї сім’ї, що проживають разом. Отже, такі підприємства передбачають індивідуальну трудову діяльність окремих осіб чи сімей.

Майно індивідуального підприємства формується із майна громадянина (сім’ї), отриманих доходів та інших законних джерел. Індивідуальне підприємство може бути створене також унаслідок придбання громадянином (родиною) державного чи комунального підприємства.

Власник індивідуального підприємства відповідає за зобов’язаннями підприємства у межах, визначених його статутом.

Інший вид малих підприємств – кооперативи або колективні підприємства , чисельність працюючих у яких не перевищує встановлених обмежень. Кооператив є об’єднання кількох громадян для спільної господарську діяльність виходячи з договору з-поміж них. Майно кооперативу формується за рахунок вкладів учасників, отриманих доходів та інших законних джерел та належить його учасникам на праві часткової часткової власності.

Крім названих вище, можуть створюватися інші малі підприємства. Законодавством передбачається можливість створення іноземних, а також спільних підприємств .

Проблеми розвитку малого бізнесу

У своїй діяльності мале вітчизняне підприємництво стикається з різноманітними перешкодами, які глобально можна поділити на:

  1. макроекономічні;
  2. та мікроекономічні.

До першої групи належать:

  • Податкова політика  та відсутність належного законодавчо-нормативного забезпечення. Сьогодні податкова система країни впливає на розвиток бізнесу вкрай негативно. За оцінками експертів, понад 80% доходу підприємства вилучається у вигляді різних податків та платежів. Сучасна податкова система не дозволяє підприємствам здійснювати інвестування , а також створює сприятливі умови для їхнього відходу в тіньовий сектор економіки. Підприємницька діяльність не може повноцінно розвиватися через відсутність чи недосконалість законів, що її регулюють.
  • Адміністративні бар’єри . Велика кількість законів, нормативних актів, інструкцій заплутує підприємців, вони змушені витрачати багато часу вивчення змін у законодавстві та їх у свою діяльність. Підприємства піддаються частим та безпідставним перевіркам з боку різних державних контролюючих органів.
  • Обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку . Після кризи 2014 року істотно скоротилися реальні доходи населення, що негативно вплинув на рівень платоспроможного попиту населення. Малий бізнес втрачає основних споживачів своєї продукції.
  • Насичення ринку . Активна фаза розвитку малого бізнесу на початку 2000-х у таких сферах як торгівля, громадське харчування та надання різних послуг призвела до суттєвого загострення конкуренції у цих сферах, у зв’язку з чим підприємці працюють із мінімальною рентабельністю. Багато хто не витримує конкуренції і залишає ринок.
  • Розвиток мереж та автоматизація процесів . Підприємці змушені конкурувати не лише між собою, а й із великим бізнесом, який все активніше проникає у масові ніші. Великий бізнес має величезні фінансові ресурси, вибудовує ефективну систему логістики, виділяє істотні ресурси на автоматизацію та вдосконалення бізнес-процесів . У ряді випадків малий бізнес не може протистояти великим гравцям. Подібна ситуація спостерігається, наприклад, у сфері роздрібної торгівлі харчовими продуктами.
  • Недостатня державна підтримка . На сьогодні в нашій країні ще не склалася ефективна система державної підтримки та захисту малого підприємництва. Діє слабкий механізм фінансування та кредитування, має місце невідповідне інформаційне та консультаційне забезпечення, недосконала система підготовки та перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності.
  • Низька інвестиційна активність . Нестабільність утримує підприємців від інвестування. Більшість малих підприємств не мають достатніх коштів для здійснення капіталовкладень , оскільки кредити є дуже дорогими та короткостроковими, а більшість доходів спрямовується на сплату податків .
  • Нерозвиненість інфраструктури . Незважаючи на велику кількість об’єктів інфраструктури, їхня роль у розвитку малого бізнесу ще дуже незначна. Між різними організаціями підтримки малого підприємництва та власне малими підприємствами ще не налагоджено ефективної співпраці та обміну інформацією.
  • Нерозвиненість ринку фінансових ресурсів . Дорожнеча кредитних ресурсів та обмеженість державних фінансових фондів значно лімітують можливості малого бізнесу. Фірми змушені в основному покладатися на власні кошти та капітал приватних осіб.
  • Тіньова економіка . Малий бізнес досить часто застосовує практику роботи без оформлення договорів, а також намагається переводити свої операції у готівку з метою мінімізації оподаткування. Найчастіше малі підприємства є вимушеними учасниками тіньової економіки, яких туди «заганяють» податковий тиск, державна бюрократія тощо.
  • Загальна криза економіки . На тенденції розвитку малого підприємництва впливає негативна динаміка основних макроекономічних показників. Падіння ВВП призводить до зменшення внутрішніх фінансових ресурсів держави, оборотних коштів у суб’єктів підприємницької діяльності, зниження купівельної спроможності населення.
  • Нерозвиненість лізингу та франчайзингу значно звужує діапазон фінансування бізнесу. Внаслідок дорожнечі лізингових платежів малий бізнес немає можливості брати устаткування лізинг. Тому необхідно створити умови для зародження та становлення лізингових компаній, а також заохочувати банки та інші фінансові установи до участі у лізингових відносинах.

Серед мікроекономічних факторів, що найбільше впливають на розвиток малого підприємництва, можна виділити такі:

  • спосіб та час виникнення;
  • форма власності;
  • фінансові можливості підприємства;
  • асортимент продукції , яку воно виробляє, її якість та попит на неї;
  • обрана стратегія діяльності підприємства , його організаційна структура;
  • кадрова політика ;
  • наявність доступу до комерційної інформації;
  • навички керівника професійно керувати бізнесом ;
  • ступінь дотримання клієнтами умов контрактів та платіжної дисципліни.

Залиште коментар:

Ваш email не буде опубліковано.

Продовжуючи роботу на сайті, ви погоджуєтеся на використання файлів cookie. Детальніше

The cookie settings on this website are set to "allow cookies" to give you the best browsing experience possible. If you continue to use this website without changing your cookie settings or you click "Accept" below then you are consenting to this.

Close