Зміст
На сайті Національного банку України 30.11.2017 р. було опубліковано прес-реліз у вигляді спільної заяви фінансових регуляторів про статус криптовалют в Україні, текст якої наведено нижче.
Ми, Національний банк України , Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, переконані, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ні грошовими коштами , ні валютою та платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю , ні електронними грошима , ні цінними паперами , ні грошовим сурогатом .
Водночас ми, фінансові регулятори України, продовжуємо опрацювання питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними, зважаючи на позицію регуляторів інших країн та останні тенденції у розвитку таких технологій. Метою такого врегулювання є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій ( фінансовий моніторинг ), механізм оподаткування отриманих доходів, декларування тощо.
У той же час попереджаємо, що будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації в криптовалюти, несе велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні усвідомлювати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютами. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, повинні усвідомлювати, що вони здійснюють такі операції на власний ризик.
1. Правовий статус криптовалют у світі
На сьогодні серед регуляторів провідних країн світу, у тому числі країн Європейського Союзу немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними.
Сьогодні налічується близько тисячі видів криптовалют (їх кількість постійно змінюється), серед яких найбільшого поширення набули такі як Bitcoin , BitcoinСash , Ethereum, Litecoin та інші. Зростання їх популярності у світі відбувається на тлі відсутності єдиного поняття «криптовалюта» («cryptocurrency») — воно варіюється від ототожнення з поняттями «товар», «платіжний засіб», «розрахункова одиниця» до понять «нематеріальний цифровий актив», «інвестиційний актив» », «Фінансовий актив», «окремий вид цінних паперів» тощо.
Також їх ще називають «віртуальною валютою» («virtual currency») та «цифровою валютою» («digital currency»). Однак ці терміни не можна вважати абсолютними синонімами криптовалюти, оскільки вони ширші за обсягом («криптовалюта» є одним із видів «децентралізованих віртуальних валют» — доповідь FATF «Віртуальні валюти» у 2014 році). Помилковим є і застосування до криптовалюти правового режиму валюти виключно через загальноприйняту назву, яка породжує низку правових колізій.
Варто взяти до уваги, що більшість регуляторів інших країн світу, у тому числі Європейський центробанк , обережно підходять до законодавчих ініціатив та паралельно з власними дослідженнями уважно стежать за подальшим розвитком нових технологій та явищ для розробки найбільш ефективного підходу щодо регулювання операцій із криптовалютами.
2. Правовий статус криптовалют в Україні
Враховуючи чинні норми законодавства України (Цивільний кодекс України, Закон України «Про Національний банк України», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закон України «Про інформації» та інші) поняття «криптовалюта» та регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання:
- обігу коштів. Оскільки криптовалюта не існує у формі банкнот , монет , записів на рахунках у банках, вона не може бути визнана грошима (грошовими коштами, коштами, грошовими знаками ) у трактуванні українського законодавства;
- валютного законодавства Оскільки криптовалюта не має прив’язки до грошової одиниці якоїсь держави, вона не може бути визнана валютою або законним платіжним засобом іноземної держави, і не є валютною цінністю в трактуванні валютного законодавства;
- обігу електронних грошей та використання платіжних коштів. Оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов’язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;
- цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності з цінними паперами. У криптовалюти відсутні ознаки документа та емітента , а саме: немає встановленої форми документа з відповідними реквізитами, що засвідчує грошове або інше майнове право, відсутнє визначення взаємовідносин емітента цінного паперу (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має право на цінний папір передбачає виконання зобов’язань щодо такого цінного паперу, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав щодо цінного паперу іншим особам. Отже, криптовалюта може бути цінним папером;
- крім того, у криптовалюти немає ознак документа у вигляді грошових знаків, відсутня емітент, а також відсутня мета виготовлення. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у Законі України «Про Національний банк України»).
Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалюти в якості міри вартості , кошти обміну та накопичення , її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (гроші, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші. , цінні папери, грошовий сурогат і т.д.).
Ми, фінансові регулятори України, продовжуємо опрацювання питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними, зважаючи на позицію регуляторів інших країн та останні тенденції у розвитку таких технологій. Метою такого врегулювання є захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та інших протиправних дій, ідентифікація суб’єктів операцій (фінансовий моніторинг), механізм оподаткування одержаних доходів, декларування тощо. При цьому вважаємо, що процес внесення змін до законодавства України має відбуватися на основі глибокого та детального дослідження цього явища, його впливу на фінансові ринки , досвіду та останніх рішень інших регуляторів світу тощо.
Також наголошуємо, що законодавче врегулювання в жодному разі не повинно завадити використанню та розвитку сучасних ІТ-технологій у фінансовому секторі та не повинно спричинити відтік фахівців та капіталів або переведення бізнесу за межі України.
3. Ризики операцій із криптовалютами
Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації в криптовалюти, несе велику кількість ризиків. Фізичні та юридичні особи повинні їх розуміти, перш ніж здійснювати такі операції. До основних ризиків належить:
- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад, в результаті кібератак на платформи обміну криптовалют, або інфраструктуру користування;
- відсутність гарантій повернення інвестованих у криптовалюти коштів. Заощадження у криптовалютах не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- можливість шахрайства. Заощадження в криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід , які, у зв’язку з описаними вище типами ризику, можуть досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації із коштами у національній чи іноземній валюті, єдино доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. У зв’язку з невизначеним статусом криптовалют державні установи захисту прав споживачів в Україні не мають правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;
- складність використання стандартних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;
- значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ними ризики – спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
- відсутність інфраструктури. Криптовалюти є загальноприйнятими в торгово-сервісних мережах. Вони є законним засобом платежу і є валютою. Це означає, що торгові підприємства не мають юридичного зобов’язання приймати криптовалюти як платежу.
Таким чином, попереджаємо, що ризики втрати коштів при здійсненні операцій з криптовалютами є надзвичайно високими. Усі, хто планує вкладати власні кошти у криптовалюти, повинні усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик.
