Зміст
Поняття інвестиційного портфеля
Постійно зіштовхуючись із ситуацією вибору процесі інвестиційної діяльності , інвестор має досягти поставлених собі цілей. При розміщенні коштів вибираються кілька об’єктів інвестування, становлячи певну сукупність. Цілеспрямований підбір таких об’єктів і є процес формування інвестиційного портфеля . Інвестиційним портфелем організації називають сукупність об’єктів інвестування, отриману відповідно до інвестиційних цілей інвестора, що розглядається як цілісний об’єкт управління.
Основним завданням портфельного інвестування є створення оптимальних умов інвестування та забезпечення при цьому портфелем інвестицій тих інвестиційних характеристик, досягти яких неможливо при розміщенні коштів в окремо взятий об’єкт.
У ході формування портфеля досягається новітня інвестиційна якість: забезпечується необхідний рівень доходу при заданому рівні ризику шляхом комбінування інвестиційних активів. Основна мета інвестиційної діяльності на підприємстві – забезпечення реалізації його інвестиційної стратегії.
Якщо інвестиційна стратегія підприємства націлена на розширення діяльності, то основні інвестиції будуть направлені в інвестиційні проекти або активи, пов’язані з удосконаленням виробництва. Наявні вкладення інші об’єкти носитимуть щодо них підлеглий характер. Це позначиться, наприклад, термінах, обсягах розміщення.
При формуванні інвестиційного портфеля інвестор націлений на отримання прибутку , але діє при цьому в умовах прийнятного для нього ризику. Дохід може бути отриманий як збільшення вартості придбаних активів.
Цілі формування інвестиційного портфеля
При формуванні будь-якого інвестиційного портфеля інвестор має такі цілі, як:
- досягнення високого рівня доходності;
- приріст капіталу;
- зменшення інвестиційних ризиків ;
- ліквідність інвестованих коштів у прийнятному для інвестора рівні.
Коротка характеристика цих цілей.
Досягнення високого рівня доходності
Досягнення високого рівня доходності передбачає отримання регулярного доходу у поточному періоді. Наперед встановлюється періодичність надходжень.
Це можуть бути виплати відсотків за банківськими депозитними вкладами, заплановані доходи від експлуатації об’єктів реального інвестування (об’єктів нерухомості, нового обладнання), дивіденди та відсотки відповідно до акцій та облігацій .
Отримання поточного доходу впливає платоспроможність підприємства міста і враховується під час планування грошових потоків . Це основна мета при формуванні інвестиційного портфеля, особливо у ситуації короткострокового розміщення коштів (наприклад, за наявності надлишку коштів та недоцільності чи неможливості його застосування на виробничі цілі у поточному періоді).
Приріст капіталу
Приріст капіталу забезпечується при інвестуванні коштів у об’єкти, що характеризуються збільшенням їхньої вартості у часі. Це справедливо для акцій молодих компаній-емітентів (переважно інноваційної спрямованості), у міру розширення діяльності яких очікується певне зростання цін на їх акції, а також для об’єктів нерухомості та ін.
Як і загальному випадку під час здійснення інвестиційної діяльності, і під час формування інвестиційного портфеля інвестор націлений отримання прибутку (доходу), діючи у своїй у межах прийнятного йому ризику. Дохід може бути отриманий у формі поточних виплат чи прибуток від реалізації інвестиційних проектів, одержуваних з певним ступенем регулярності і визначеності (передбачуваності) у певні проміжки часу, а й у вигляді приросту вартості активів, що купуються.
Зменшення інвестиційних ризиків
Зменшення інвестиційних ризиків або безпека інвестицій означає незалежність інвестицій від нестабільності на ринку інвестиційного капіталу та стабільність отримання доходу. Досягти зазначеної мети дозволяє підбір об’єктів, які забезпечать повернення капіталу та отримання прибутку запланованого рівня.
Однак мінімізація ризиків не завжди дозволяє повністю усунути ймовірність негативних наслідків, а лише сприяє досягненню їхнього допустимого рівня при забезпеченні необхідної інвестором прибутковості. Вона залежить від ставлення інвестора до ризику.
Ліквідність інвестованих коштів на прийнятному для інвестора рівні
Забезпечення достатньої ліквідності коштів, що інвестуються, передбачає можливість швидкого і без великих втрат у вартості обігу інвестицій у готівку, або можливість їх швидкої реалізації. Ця мета не обов’язково пов’язана з попередніми цілями, вона найбільш досяжна при розміщенні коштів у фінансові активи , які мають стійкий попит на фондовому ринку (акції та облігації відомих компаній, цінні папери).
Слід наголосити, що жодна з інвестиційних цінностей не має перелічених вище властивостей у сукупності, що зумовлює альтернативність названих цілей формування інвестиційного портфеля. Так, безпека зазвичай досягається на шкоду високій дохідності та зростанню вкладень. У світовій практиці безпечними є боргові зобов’язання уряду, проте дохід за ними рідко перевищує середньоринковий рівень і, як правило, істотного приросту вкладень немає.
Цінні папери інших емітентів, реальні інвестиційні проекти здатні принести інвестору більший дохід (як поточний, так і майбутній), але існує підвищений ризик щодо повернення коштів і отримання доходу.
Інвестиційні об’єкти, що передбачають приріст вкладень, як правило, є найменш ліквідними – мінімальну ліквідність має нерухомість.
Враховуючи альтернативність інвестиційних цілей, неможливо досягти їх одночасного досягнення. Тому інвестор має встановити пріоритет певної мети для формування свого портфеля. Відмінність цілей формування інвестиційних портфелів визначає безліч варіантів спрямованості та їх складу в окремих компаніях.
Види та класифікація інвестиційних портфелів
Портфель реальних інвестиційних проектів формується інвесторами, які здійснюють виробничу діяльність, та включає об’єкти реального інвестування всіх видів. Формування та реалізація портфеля реальних інвестиційних проектів забезпечують великі темпи розвитку фірми, створення додаткових робочих місць, організацію високого іміджу та державну підтримку інвестиційної діяльності.
Разом з тим, порівняно з іншими видами інвестиційних портфелів, портфель реальних інвестиційних проектів зазвичай є найбільш капіталомістким, більш ризиковим у зв’язку з тривалістю реалізації, а також найбільш складним і трудомістким в управлінні. Це визначає високий рівень вимог щодо його формування, ретельність відбору кожного інвестиційного проекту, що включається до нього.
Портфель цінних паперів містить певну сукупність цінних паперів.
Порівняно з портфелем реальних інвестиційних проектів, він характеризується вищою ліквідністю та легкою керованістю. Водночас цей портфель відрізняють:
- високий рівень ризику, який поширюється як дохід, а й у весь інвестований капітал;
- нижчий рівень доходності;
- відсутність у більшості випадків можливостей реального впливу на прибутковість (крім можливості реінвестування капіталу в інші інструменти фондового ринку );
- низька інфляційна захищеність такого портфеля;
- обмеженість варіантів вибору окремих фінансових інструментів .
Портфель інших об’єктів інвестування зазвичай доповнює інвестиційний портфель окремих компаній (наприклад, валютний портфель, депозитний портфель).
Змішаний інвестиційний портфель одночасно включає різноманітні об’єкти інвестування, перелічені вище.
Класифікація інвестиційних портфелів з пріоритетних цілей інвестування пов’язана насамперед із реалізацією інвестиційної стратегії підприємства та певною мірою з позицією його керівництва в управлінні інвестиціями.
Портфель зростання формується з метою приросту капітальної вартості портфеля разом з отриманням дивідендів і складається головним чином з об’єктів інвестування, що забезпечують досягнення високих темпів зростання капіталу (як правило, з акцій компаній із зростаючою курсовою вартістю).
Портфель доходу орієнтований отримання поточного доходу — відсоткових і дивідендних виплат. Він складається в основному з об’єктів інвестування, які забезпечують отримання доходу в поточному періоді (акції, що характеризуються помірним зростанням курсової вартості та високими дивідендами, облігації та інші папери, відмінністю яких є виплата поточних доходів).
Консервативний портфель переважно включає об’єкти інвестування із середніми (іноді й мінімальними) значеннями рівнів ризику (за такими об’єктами інвестування темпи зростання капіталу та доходу значно нижчі).
Перераховані вище типи портфелів мають безліч проміжних різновидів.
Портфелі зростання та доходу при найбільших значеннях своїх цільових показників іноді називаються агресивними портфелями .
Класифікація інвестиційних портфелів за досягнутою відповідністю цілям інвестування пов’язана насамперед із процесом реалізації цілей їх формування.
Збалансований портфель характеризується повною реалізацією цілей інвестора шляхом відбору інвестиційних проектів або фінансових інструментів, які найбільш повно відповідають цим цілям.
Незбалансований портфель характеризується невідповідністю його складу поставленим цілям формування.
Різновидом незбалансованого портфеля є розбалансований портфель, який є раніше збалансованим (оптимізованим) портфелем, що вже не задовольняє інвестора у зв’язку з істотною зміною зовнішніх умов інвестиційної діяльності (наприклад, умов оподаткування) або внутрішніх факторів (наприклад, значною затримкою реалізації окремих реальних інвестиційних проектів) .
